Експерти дивуються вибірковій оперативності органу контролю.
Позапланова перевірка телеканалу СТБ з подальшими санкціями – так відреагувала національна комісія з питань телебачення та радіомовлення України на показану в ефірі телеканалу російську версію програми "Битва екстрасенсів". Канал уже визнав свою помилку, вибачився перед глядачами і звільнив порушників, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Після засідання голова комісії Юрій Артеменко говорить про наслідки такої перевірки: від оголошення догани і значного штрафу, до найгіршого сценарію для СТБ – відкликання ліцензії. "Якщо буде наступне таке порушення, то, зрозуміло, реакція буде жорсткішою. Тобто ми вас один раз попередили, ви ні, тут ніяких прощень. Друге – це попередження. Третя санкція – це штраф. Четверта, це через певну процедуру, це не напряму – це звернення до суду про позбавлення ліцензії", - наголосив він.
Нацрада відреагувала на показану в ефірі телеканалу СТБ російську програму
На думку журналістської спільноти, можливе рішення Нацради – занадто серйозна кара. Порушення на СТБ ніколи не мали системного характеру, до того ж керівництво телеканалу визнало свою помилку і публічно вибачилось за неї. "Неоднорідна реакція Нацради і Держкіно на порушення з боку різних телекомпаній. Тобто коли ці порушення виявляються на ICTV, "Новому каналі", СТБ чи на "Плюсах", дуже швидко реагують, швидко виносять якісь рішення. Але в той же час лідерами порушень є канал "Україна" разом з "Інтером", - звертає увагу журналіст, координатор громадської ініціативи "КомітетТелеЕтики" Артем Руденко.
Натомість голова нацкомісії на пряме запитання про це вдає, що не розуміє, про що йде мова, і швидко переводить розмову на претензії до 1+1. "Олександр Ткаченко, керівник студії, казав, що він принесе лист про кінцевого бенефіціара в день прийняття рішення, але не приніс", - заявив Артеменко. Натомість у самого Ткаченка виникли сумніви щодо законності дій органу, котрий видає ліцензії. "Мене історія з ліцензією змусила дуже сумніватися і викликала цілу низку питань, на які ми ще маємо дати відповіді. Згідно з законом, ми мали подати цю інформацію півроку тому, що ми і зробили. Якщо я не помиляюся, то протягом місяця після подання документів Нацрада має право давати додаткові запити. Їх не було, були уточнення, що стосувалися технічних характеристик передавачів, але не мали жодного стосунку до питання, яке виникло", - пояснив він.