Представники Міністерства соціальної політики України, Європейського Союзу, київської міської влади та громадських організацій обговорили необхідність поширення досвіду успішної моделі київської соціальної квартири (притулку) на всю Україну і надання подібних спеціалізованих послуг для потерпілих від насильства у громадах, пише kmu.gov.ua.
У київській соціальній квартирі знаходять притулок, проходять реабілітацію та отримують кваліфіковану допомогу юристів, психологів та соціальних працівників вагітні жінки й молоді матері, які зазнали насильства, – в тому числі внутрішньо переміщені, жінки у складних життєвих обставинах.
«У минулому місяці Верховна Рада схвалила у першому читанні новий Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», – сказала заступник Міністра соціальної політики Наталія Федорович. – Відповідно до нового Закону треба розвивати спеціалізовані послуги для потерпілих від насильства жінок. Соціальна квартира є прикладом таких послуг, який можна поширювати на інші області України».
Соціальна квартира – інноваційна та унікальна модель послуг у Києві, де жінки отримують тимчасове проживання, соціальну, юридичну, психологічну підтримку та доступ до медичних послуг. Вона підтримується проектом ЄС «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який реалізується у співпраці з Міністерством соціальної політики України.
У 2016 році 21 жінка та 23 дитини отримали послуги соціальної квартири. 5 клієнток квартири були вагітні, 13 – матері з малолітніми дітьми, 3 – неповнолітні матері. У квартирі знаходять притулок та отримують кваліфіковану допомогу потерпілі від насильства жінки, в тому числі жінки без документів та київської реєстрації, внутрішньо переміщені жінки та жінки з числа дітей-сиріт, неповнолітні жінки.
«Унікальність даної соціальної квартири ще в тому, що будучи створеною громадською організацією, її персонал фінансується з бюджету міста, – сказала Галина Скіпальська, виконавчий директор МБФ «Українська фундація громадського здоров’я». – Отже громади можуть і повинні приймати рішення щодо розвитку та фінансування спеціалізованих послуг для жінок, і в першу чергу притулків».