В среду, 9 марта, отмечается 202 года со дня рождения украинского поэта, художника и писателя, основоположника новой украинской литературы Тараса Шевченко.
Шевченко родился 9 марта 1814 года в селе Моринцы Черкасской области, Звенигородский повет Киевской губернии, в семье крепостного.
В 1831 году Шевченко был отдан на 4 года в ученики к художнику Василию Ширяеву в Петербурге. В составе артели художника Шевченко принимал участие в росписи Петербуржского Большого театра как подмастерье-рисовальщик.
В 1838 году влиятельные покровители Шевченко, среди которых – художник Карл Брюллов, поэты Василий Жуковский и Евгений Гребёнка, выкупили молодого поэта на свободу. Пан согласился отпустить крепостного за немалую на то время сумму – 2,5 тыс. рублей. Чтобы ее собрать, Карл Брюллов написал портрет Василия Жуковского – воспитателя наследника престола, и портрет был разыгран в лотерею, в которой взяла участие царская семья.
В 1840 году вышел первый сборник стихов Шевченко "Кобзарь", куда вошло 8 поэзий. Книга разошлась за две недели и приобрела неимоверную популярность. Отдельными изданиями вышли поэмы "Гайдамаки" (1841) и "Гамалия" (1844).
"Обозреватель" решил вспомнить несколько самых мудрых цитат Шевченко в честь дня рождения.
"Як понесе з України у синєє море кров ворожу... отойді я і лани і гори — все покину, і полину до самого Бога. Молитися... а до того я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров"ю волю окропіте. І мене в сім"ї великій, в сім"ї вольній, новій, не забудьте пом"янути незлим тихим словом" ("Заповіт")
"Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають….Обніміте ж, брати мої, найменшого брата - нехай мати усміхнеться, заплакана мати. Благословить дітей своїх твердими руками і діточок поцілує вольними устами. І забудеться срамотня давняя година, і оживе добра слава, Слава України" ("І мертвим, і живим, і ненародженим…")
"А люде виростуть. Умруть ще незачатиє царята... І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі". ("І Архімед, і Галілей...")
"Схаменіться, недолюди, діти юродиві! Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну, розкуйтеся, братайтеся, у чужому краю не шукайте, не питайте того, що немає і на небі, а не тілько на чужому полі. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля". ("І мертвим, і живим, і ненародженим…").
"За святую правду-волю розбойник не стане, не розкує закований у ваші кайдани. Народ темний, не заріже Лукавого сина, не розіб"є живе серце за свою країну. Ви — розбойники неситі, голодні ворони. По якому правдивому, святому закону і землею, всім даною, і сердешним людом торгуєте? Стережіться ж, бо лихо вам буде, тяжке лихо!" ("Холодний Яр").
"…А ми дивились та мовчали, та мовчки чухали чуби. Німії, подлії раби! Підніжки царськії, лакеї капрала п"яного! Не вам, не вам, в мережаній лівреї, донощики і фарисеї, за правду пресвятую стать і за свободу! Розпинать, а не любить ви вчились брата! О роде суєтний, проклятий, коли ти видохнеш? Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом?А діждемось-таки колись". ("Юродивий").
"...І вам слава, сині гори, кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" ("Кавказ")
"...Та й москаль незгірша штука: добре вміє гріти руки! І я люта, а все-таки того не зумію, що москалі в Україні з козаками діють. Ото указ надрюкують: "По милості Божій, і ви наші, і все наше, і гоже, й негоже!" Тепер уже заходились древности шукати у могилах... бо нічого уже в хаті взяти…" ("Великий льох").
"...А щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить, та добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить". ("Я не нездужаю нівроку")
"...Так сміються ж з України стороннії люди! Не смійтеся, чужі люде! Церков-домовина розвалиться... і з-під неї встане Україна. І розвіє тьму неволі, світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти!" ("Великий льох")
Фото: epochtimes.com.ua