З 18 на 19 січня українці відзначать Водохреща. В цей день відбулось хрещення Ісуса Христа і збігається зі святом Богоявлення.
Про це Gazeta.ua етнолог і популяризатор української культури Олена Щербань із Полтави.
"Набирали воду після опівночі і до сходу сонця. Весь день 19 січня вода є освяченою. Обов'язково омивалась у воді із ніг до голови. Вода в цей день змивала як фізичні, так і духовні хвороби. Цілющу воду берегли цілий рік", - розповіла історик.
Водохреща є останнім святом різдвяного періоду.
"Втретє і в останнє на стіл готували кутю. Називали її голодною. Разом із узваром ставили на покуття. Вечеря мала більше пісних страв. Категорично не заборонялись м'ясні страви, але їх було менше як на Різдво чи на Маланку. Обов'язково був хліб, пироги, каша і борщ. У північних регіонах додавали деруни, а в центральній - оладки і млинці. Святкували у великій компанії із родичами, кумами і гостями".
Після походу до церкви українці обідали і мали випити весь узвар і з'їсти всю кутю.
"Сіно із покуття віддавали тваринам. Дідуха спалювали в садку і окурювали всі плодоносні дерева. Таким чином дбали про врожай цього року".
Вважалось, що найкраще, коли ополонка знаходилась на річці.
"Заходили спокійно, із молитвою і проханням очиститись. Тричі занурювались із головою і виходили на берег. Жінки мали заходили в сорочках і в спідній білизні. Чоловіки теж мають заходити в білизні. Це велике церковне свято і не варто оголюватись", - підсумувала етнолог.
За традицією православної церкви 18 та 19 січня в усіх храмах та монастирях звершується Велике освячення води. Вода, яка отримала освячення напередодні свята Хрещення та в сам день Богоявлення не чим не відрізняється і має однакову силу подавати духовне та тілесне здоров'я людям. Народні назви свята - Йордана (або Ордана), Водохреща, Богоявлення, або Явлення. Під час Хрещення Господь явив тайну Пресвятої Трійці - Бог Син прийняв хрещення, Бог Отець свідчив з неба, а Бог Дух Святий зійшов у вигляді голуба.